Тарас Шевченко – Тече вода з-під явора: Вірш

Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.

Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?

Аналіз вірша “Тече вода з-під явора” Шевченка

Вірш написаний у 1860 році – за рік до смерті поета. У цей період у його творчості проявляється особлива ностальгія за Батьківщиною, а також мрії про родину. У цьому творі через пейзажну лірику автор прославляє сімʼю та прості сімейні радощі.

Вірш складається з трьох строф, кожна з яких починається рефреном «Тече вода». Кожна наступна строфа розкриває потаємні мрії ліричного героя все глибше. Наростання настроїв очевидне.

У першій строфі показані обʼєкти природи, які є притаманними українському фольклору символами:

• Калина ‒ молода вродлива дівчина;
• Явір ‒ чоловік, готовий стати опорою в сімʼї чи який вже є опорою у даній поезії він може символізувати як батька молодої дівчини на виданні, мимо якого проходить життя (протікає вода), так і майбутнього зятя;
• Верболози ‒ символ відродження;
• Вода ‒ життя. Потік символізує активну, та не надто тривалу молодість, ставок ‒ впевнену зрілість і спокійну старість.

Символізм цих образів підкреслює персоніфікація ‒ калина «пишається».

У другій строфі ліричний герой милується вже родиною, щоправда, пташиною. Качечка вирощує й навчає своїх пташенят, вона плаває не одна, а разом з качуром. Таким чином подана ідилічна картина щасливої родини, в якій є і тато, й мама, багато веселих активних дітей. Симпатія автора до пташиної сімʼї підкреслюється зменшувально-пестливими формами іменників ‒ «качаточка», «качечка», «дітки».

Третя строфа оспівує уже людську родину. Картинка показує щасливу сімʼю. Дочка, яка йде по воду, може затриматися й співати біля річки. Це вказує й на розвиток талантів, і на те, що у людини є трохи вільного часу, і на емоційний настрій. Дівчина зовсім юна ‒ автор її називає словом «дівча», вона має прекрасне майбутнє попереду і не турбується про проблеми сьогодення.

Автор ненавʼязливо вказує, що до самого ставочка підходить город. Це є ознакою гарної родючої ділянки, яка прогодує людей, що на ній господарюють.

Мають вільний час і батьки, які можуть вийти у садок серед білого дня «погуляти», порадитися. Можливість не лише працювати до повного виснаження, але й разом відпочивати, спілкуватися в родині є очевидною ознакою добрих стосунків. Спілкування демонструє й пташина сімʼя ‒ качка «розмовляє» зі своїми малюками, і батьки під час прогулянки обговорюють питання про перспективи своєї дочки.

Слова цього вірша, написаного ямбом і хореєм, покладені на легку й динамічну музику.