Вадим Скомаровський – Не те що гук: Вірш

Не те що гук — найслабший звук
У лісі ловить вухо:
То з хащ долине дятла стук,
То гілка трісне глухо.
То враз пахучу і важку
Шишкар упустить шишку,
Злякає зайця в сосняку,
І їжака, і мишку.
А там ступа хтось крадькома —
Людина, звір чи птиця?
А може, зимонька-зима —
Холодна сніговиця?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Вадим Скомаровський – Не те що гук":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Вадим Скомаровський – Не те що гук: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.