Грає сонячними хугами
Днів і тижнів крутія…
Десь за даллю, за яругами
Ходить суджена моя…
Любить-журиться по-своєму,
Жде листів од Василя.
Жовтень листям, як сувоями,
Ту доріжку вистеля…
Я ж червоною калиною
Закрасую-обів’ю
Ще не названу дружиною
Чорнобривочку мою!..
Щоб дорогою зимовою
Не ішла вона одна,
Щоб веселою розмовою
Починалася весна!
