В білих конваліях тоне в гаю
Стежка в загублену весну мою…
Думи і серце із ними злились,
Тут я коханою марив колись…
Тут мені вітер про неї шептав,
Тут я в зозулі про літа питав…
Тут між гілками співав соловей
Пісню про чари блакитних очей…
Тут мені тіні хитали про те,
Що у євшані любицвіт росте…
Тут мого серця бриніла струна:
Хто не кохає, той щастя не зна…
В білих конваліях стежка в гаю
Кличе далекую весну мою…
