Василь Герасим’юк – На зимовій полонинці: Вірш

Для якого вовка лютого,
для якого лиса хитрого,
для якого оленя печального,
для якого дика темного
залишено на дверях колиби напис:
“Просимо не розбивати”?

І кого має зупинити хрест,
випалений над словами?

Вовчику-братчику,
відколи цей світ,
ніхто ще не вчив нас одної грамоти.
Мені легше –
я скорий до всякої науки,
а ти не підскочиш перегризти горло
своєму братові розіп’ятому.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Герасим’юк – На зимовій полонинці":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Герасим’юк – На зимовій полонинці: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.