Невже празниковий розходиться люд?
Не свято, а битва.
Я можу молитись Тобі тільки тут,
хоч це — не молитва.
Не треба трембіт. Люд пішов, як під лід,
в слова, як в рекрути.
Я виріс під розпач трембіт. Я той світ
ле можу відбути.
Я не ворожбит, я не пізній мольфар,
я ще на колінах.
Надходять ікони, висять, бо — товар —
на грудях, на спинах.
Купуй і молись
і повернеш колись
по зорях високих
у край, де пророки зійшлись.
Подивись,
що творять пророки!..
