Василь Герасим’юк – Під дулами конвойних автоматів: Вірш

Під дулами конвойних автоматів
жили, вмирали, навіть з домовин
вставали.

Як страждальців божий син
підніме?

Як судитиме розп’ятий
їх, що приймали суд, як глум,
бо в стрім
одвічного гріха
пройшли крізь грати.

Все знає бог. Але не може знати,
за що, коли і як воздати їм.
Написано: устануть неживі.
Написано: спасуться божі діти.
Вони ж не будуть райський сад білити,
немов і їхні руки у крові…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Герасим’юк – Під дулами конвойних автоматів":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Герасим’юк – Під дулами конвойних автоматів: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.