Час тюремні ґрати розбивати!
Час валити клятії тюрми,
Вільну пісню вільно заспівати,
Бути врешті вільними людьми!
Обіцянка мертва і забута,
Опинились знову у ярмі,
Нам із рук ніхто не зірве пута,
Їх порвати мусимо самі!
Не прийде ніхто нас визволяти,
А тим менш ця “братія” нова,
Тільки нам на барикади стати,
Якщо хочем волю і права!
Ми сини двадцятого століття,
Ми сини великої пори,
Ми повинні ренесансу віття
Устромить на рідні прапори.
1924/1952
