Несе п’яний головоньку,
Як комар колоду,
Іде собі через лаву
Та упав у воду.
Вода п’яним, куди хоче,
То віє, то качає,
Він голову піднимає,
З води вилізає.
Звідаєся сам до себе
— “Де би обсушиться?”
Бо до дому не ступити, —
Старої боїться.
Стара сночи із вечера
Дуже го напрала,
Ціпок на нім посукала
Ожіг поламала.
Подивився у торбину
Ци не трісла фляшка,
Ой як би му смаковала
Бодай одна бляшка!
Сіркачі ся помочили,
Махай він до дому, —
Ачей баба вину пустить
Дідикови свому!
Як се баба побачила,
Гайда мотовило,
— “А циж тебе по болотю
Нечисте водило…?”
