Загубив дівчину
У зеленім гаю,
Шукаючи милу,
Кождого питаю!
Кажи, мій голубе,
Голубонько сива,
Кажи мені правду
А деж моя мила
Звідаю березу,
Звідаю калину —
Ци дахто не видів
Ротик як малину.
Ой дубе нагнутий,
Ой дубе дубоньку,
Скажи ци не бачив
Мою дівчиноньку.
– “Ой бачив, я бачив
Як сюди ходила,
Свого миленького
За ручку водила.
Вінок зелененький
Плела, прибирала,
Д тобі прихилилась
Тай поціловала.
Цілунок на ваших
Устах зачепився —
А вінок зелений
В болото скотився.
Тепер під явором
Сидить і думає,
Ци вийме з болота
Той, кого кохає.
Перероблена версія
Загубив дівчину,
Як водив по гаю,
Хоч зову і кличу,
Дармо я шукаю.
Беріжком ходила,
У траві сиділа…
— Чи її не бачиш,
Ти березо біла?
Запитав осику,
Граба і калину:
— Чи хто-небудь бачив
З вас мою дівчину?
Прастара ялиця
Кліпала очима,
Височезний ясінь
Затискав плечима.
Зразу дикий голуб
З бука обізвався,
І богатозначно
З мене він сміявся.
“Ой, я бачив, бачив,
Як сюди ходила
І тебе за руку
По горбку водила.
Свій віночок гожий
Доплела, прибрала,
Підійшла до тебе,
Ще й поцілувала.”
Медовий цілунок
На устах спалився,
А вінок із квітів
У багно скотився…
З сорому сховалась,
Плаче під горбочком
І хотіла б знати,
Що буде з віночком?”
— О, скажи-скажи їй,
Голубе мій любий,
Що нарву їй квітів
На віночок другий.
— О, скажи: “Жаліє
Тую поведінку,
На віночок другий
Він нарве барвінку.”
