Я беріжка потік тече вдолину,
Залишає рідну полонину,
По камінню-плитах він стрибає,
Піниться сріблясто і співає,
Вириває з кореня смерічку
І впадає в плесо, в тиху річку.
Та стоїть береза над рікою
І похитує нам головою,
І міркує, думає-гадає,
Чом’ потік у тихій річці
Весело вмирає.
1923/1963
