Піднявся рідний стяг ізнов,
Карпатський вітер ним колише,
А сяйво сонця із-за хмар,
На йому літерами пише:
Вперед, вперед!
Свій соняшно-блакитний стяг,
Ви сильно в двох руках держіте,
А прийде вихор звідкіля —
Прапор ви кріпко бережіте,
Щоб не зваливсь.
Щоб буйний вітер не зірвав,
З болотом бурі не змішали,
Щоби незвані без нас
Про нашу долю не рішали,
А ми самі!
Срібну Землю — Рідкий Край,
Не зрадьте, не продайте,
Не забувайте за народ,
На Рідне Слово пам’ятайте,
Вперед, вперед!
А працю вмійте шанувать,
Громадську, величаву,
Все лиш з народом і за народ,
За волю, честь і славу,
Вперед, вперед!
- Наступний вірш → Василь Ґренджа-Донський – Наші пластуни
- Попередній вірш → Михайло Коцюбинський – Новорічне побажання