Ти далека, ніби чайка в морі,
Гордо дивишся із-під брови-крила,
В коси промінь золотий вплела,
Очі сяють, як весняні зорі.
Де, в якім краю ти розцвіла,
Чи в Криму, де височіють гори?
Чи в степу, у голубім просторі,
Де шумить на вітрі ковила?
Я дивлюсь на тебе і не знаю,
Чом сумую і чому зітхаю,
Чому так душею затужив?
Може, я нікого не любив?
А тепер відчув, що є кохання,
Ніжне, як волошкове світання.
