Глухе падіння яблук, мовби крок
Годин нічних, коли з німого глибу,
Як сім’я всесвіту, струмки зірок
Спадають на земну родючу скибу.
- Наступний вірш → Василь Мисик – Трави
- Попередній вірш → Іван Манжура – Веснянка
Глухе падіння яблук, мовби крок
Годин нічних, коли з німого глибу,
Як сім’я всесвіту, струмки зірок
Спадають на земну родючу скибу.