Вірші класиків > Василь Мисик: Вірші > Василь Мисик – Глухе падіння яблук

Василь Мисик – Глухе падіння яблук: Вірш

Глухе падіння яблук, мовби крок
Годин нічних, коли з німого глибу,
Як сім’я всесвіту, струмки зірок
Спадають на земну родючу скибу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Мисик
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Мисик – Глухе падіння яблук":

Читати схожі вірші:

  1. Володимир Лучук – Кошик яблук ніс їжак
  2. Іван Драч – Троє яблук циганок
  3. Микола Сингаївський – Від сяючих яблук
  4. Василь Стус – Біда так тяжко пише мною
  5. Володимир Підпалий – Василь Мисик (Епіграма)
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Мисик – Глухе падіння яблук: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.