Василь Мисик – Глухе падіння яблук: Вірш

Глухе падіння яблук, мовби крок
Годин нічних, коли з німого глибу,
Як сім’я всесвіту, струмки зірок
Спадають на земну родючу скибу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Мисик – Глухе падіння яблук":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Мисик – Глухе падіння яблук: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.