Вірші класиків > Василь Стус: Вірші > Василь Стус – Діброви суплять чорні брови

Василь Стус – Діброви суплять чорні брови: Вірш

Діброви суплять чорні брови.
В воді — на кінчику пера
ласкава ластівка без слова —
німує, синя од добра.
Йде мостом червоняста сукня —
остання скалочка вогнів,
а вечір гріб у чорні руки
мільярди полудневих снів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Стус
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Діброви суплять чорні брови":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Симоненко – Гей, мовчать діброви
  2. Василь Стус – Мама на руки насотує прядиво
  3. Василь Стус – Націлений у небо обеліск
  4. Василь Симоненко – Верби й тополі, діброви й гаї
  5. Василь Стус – Нехай горить трава по осені
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Діброви суплять чорні брови: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.