Колимські конвалії — будьте для Валі,
достійтесь до Валі — рожеві огні.
Пробачте, у вас забагато печалі,
пробачте, красуні, ви надто сумні.
Моя чужаниця — то ваша, то рідна
земля, на якій ви, цнотливі, зросли,
на завтра хай видасться днина погідна
аби ми, нівроку, здорові були.
Бо завтра ж ми підем стрічати кохану
журливу журавку — таку ж, як і ви.
Про свято я іскру болгарську дістану
і викину клопоти всі з голови.
- Наступний вірш → Василь Стус – Дякую, Господи, – чверть перейшла
- Попередній вірш → Василь Стус – Цей шлях – до себе
(Оцінок ще немає)