Василь Стус – Мільйонновольний: Вірш

Мільйонновольний — як мільйонноволий
мільйонне виллюся, мільйонне наберусь,
переберу, переколишусь полем,
перелопачусь і пересміюсь.
Я круторогий, я пожежновиїй,
зміїно вогневіє жовтий хвіст,
ідіть до мене з висохлими вим’ями.
На ваші вим’я мій вогненний хист
мільйоннохистий з хитрістю мільйонною
мільйонновирлий покидьок доби.
Ідіть. З подякою — з німою мовою,
сухокопитий згадуючи біг,
мільйонноногий і мільйонностегний.
Щоб мільйоново запліднити вас,
я прострілю вас палицею-стеком.
Ставай же в чергу, злякана братва
Америки, Австралії і Африки,
блудливі азіатчини гетери
чи Антарктиди чи тобі Атлантики,
ставайте по одній до мене в чергу.
Вагітний світ впаде мені до ніг,
запліднений моєю пліттю-злістю,
а потім Землю одружу на Місяці,
а потім всесвіт одружу понівечений.