Над головою — матюки,
вгорі — аероплан.
І день тобі — такий гіркий,
хоч ти й сам собі пан.
Гасає півень за курми —
цибатий і кривий.
Гармидер — наокруг. Гарми-
дер — у душі.
Прорви
руками — оболонку літ,
вспокоєння — прорви.
Пізнав, як свіжо пахне світ?
- Наступний вірш → Василь Стус – Над вечором, над злагодою тиш
- Попередній вірш → Василь Стус – На пів на дев’яту – спішу на роботу