А підростеш — і схочеться літати!
І не літати схочеться — в руках
відчути біль. Рудиментарний птах,
ти прагнеш висоти, як самострати,
і голову задерши у блакить,
очима пестиш небо напівсонне —
те небо, що в очах твоїх холоне,
воно тобою тільки і не спить.
- Наступний вірш → Василь Стус – Балерина
- Попередній вірш → Василь Стус – А все немудре