Василь Стус – Весь людський розум: Вірш

Весь людський розум — у людській сміливості.
Справді бо:
Кому до того, що пізнав ти, друже мій?
Кому до того, коли ти глухою
Стезею, наче тать, несеш дарунки,
Украдені в людей, у часу вкрадені,
Кому до того що?
Увесь твій розум — у твоїй сміливості.
Оце і правда вся. Оце — вона.
Бо ти людина. Тобто: будь людиною.
Це твій обов’язок і найсвятіше право
І правда — в праві всіх ребер 13,
І правда — в баритоновім звучанні.
Баритональні крики — відмети.
Баритональні зойки — поневаж.
Баритональні сльози — не про тебе.
Ти — баритон. І баритональним будь,
Щоб неоскарженою виростала гордість,
Баритональна гордість — виростала
Як правда — всіх 1З ребер
І людська правда голосного серця.
Весь людський розум — у людській сміливості.