Василь Стус – Як віщо віє леготом блакить: Вірш

Як віщо віє леготом блакить,
як вись небесна віщо прозирає,
як плинуть хмари здумано, морозом
обсновані. Як котяться в віки
сувої часу, білих голосінь
овечки пелехаті, трумни днів,
жалоб високі вежі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Як віщо віє леготом блакить":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Як віщо віє леготом блакить: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.