Заспокоїлось минуле,
кожен вид за вітражами
кружеляє день за днями
і твоє кохане й чуле
заніміло серце геть.
Надимається дорога
від диявола до бога,
вслід ступає всетривога
і спинилась біла смерть.
- Наступний вірш → Василь Стус – Душа переболіла – ні жалю, ні страху
- Попередній вірш → Василь Стус – Не утекти і не наблизитись
(Оцінок ще немає)