— Людей зі світу ми могли б звести,
Якби не підсобляли їм коти…
А Комірник радів у вечоровій тиші:
— Я у тюрмі б сидів, та виручають Миші…
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Шануючи традицію народну
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Помстилися
(Оцінок ще немає)