Розтягну я ввечері гармонію
Та заграю, ой заграю так,
Що побліднуть у саду півонії,
А тополі пустяться в гопак.
І піду задьористо до клубу —
Хай шугає пісня поміж віт…
Може, вийде з хати моя люба
І мені всміхнеться з-за воріт.
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Мені б давно вже кинуть слід
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Упала ніч
(Оцінок ще немає)