Так пройде все. Душа закам’яніє,
І будуть снитись нам старечі сни
Про світлі ранки і дівочі вії,
Про пахощі далекої весни.
І довго будуть очі близорукі
Вдивлятися в осінню сизу млу,
І анемічні безпорадні руки
Шукатимуть паперу по столу.
Та квола старість закує морозом
Померхлі і спотворені вуста,
І в охололий та байдужий розум
Хіба мізерна думка завіта.
Хіба в нестримній жалобі і злобі
Беззубий рот прошамка в пустоту,
Щоб на нікому не потрібнім гробі
Поставили покійнику плиту.
