Василь Симоненко – Я був бездумний, млявий, мов амеба: Вірш

Я був бездумний, млявий, мов амеба,
І серце билося, мов птиця у сільці,
Коли сидів мовчазний біля тебе
В президії на ветхому стільці.

Ти не лукавила. Така проста й несміла,
Мов та, що в снах являлася мені.
І, мов достиглі ягоди, горіли
Монгольські очі теплі і сумні.

І ти не просто зайчиком майнула,
Щоб після цього зникнути, втекти.
Я все забув — сьогоднішнє, минуле,
Бо ти — зі мною, бо у всьому — ти.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Симоненко – Я був бездумний, млявий, мов амеба":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Симоненко – Я був бездумний, млявий, мов амеба: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.