Віра Балдинюк – Такого вечора чекають місяцями: Вірш

Такого вечора чекають місяцями
(Між тим, їх стільки марно відлетіло).
Лоскочуть сентименти до нестями
Побачити без оптики світила.
Самозанюхано-заглиблений нарцис
Однокімнатних цих обсерваторій.
Він палить час настійно, тільки тс-с-с…
Життя — його тихенький крематорій.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Віра Балдинюк – Такого вечора чекають місяцями":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Віра Балдинюк – Такого вечора чекають місяцями: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.