Вірші класиків > Володимир Біляїв: Вірші > Володимир Біляїв – Удвох би йти – не одинцем

Володимир Біляїв – Удвох би йти – не одинцем: Вірш

Удвох би йти — не одинцем,
Рука в руці у ранній присмерк,
Із опроміненим лицем
І на устах цілунків присмак.

Та доля нарекла іти
Самому без сльози на оці.
Потойбіч — смуток самоти
Й не веселіше по цім боці…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Володимир Біляїв
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Біляїв – Удвох би йти – не одинцем":

Читати схожі вірші:

  1. Володимир Біляїв – Либонь усе життя на перехрестях
  2. Анатолій Рекубрацький – Ішли удвох
  3. Володимир Біляїв – Доньці Аллі Роджерс
  4. Євген Маланюк – На палубі, під зорями, удвох
  5. Володимир Біляїв – Ранок після бою
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Біляїв – Удвох би йти – не одинцем: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.