На палубі, під зорями, удвох.
Оркестра грає Гріґа.
— Наше свято!
Вечірня Висла полум’ям нонята
І глибиною неба зорить Бог.
І бачить все — і радість, і тривогу,
І привиди минулого, і біль.
Забудь. Забудь. Різьбить свою дорогу
Наш пароплав в текучім сяйві хвиль.
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Маланюк – На палубі, під зорями, удвох":
Читати вірш поета Євген Маланюк – На палубі, під зорями, удвох: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.
