Володимир Чоботарь – Піднімись козаче: Вірш

Піднімись козаче! Помирати рано!
Знаю неможливо, бо смертельна рана,
Та тебе чекає вся твоя родина,
За тобою плаче ненька Укаїна.

Піднімайся чуєш! Доки серце б’ється!
Рана несмертельна. Це тобі здається!
Не здавайся друже ! Не втрачай надії.
Доки кров гаряча твоє серце гріє.

Ти повинен жити! Жити та радіти,
Бо тебе чекають дружина та діти.
Піднімись козаче хай ворог здригнеться!
Хай відчує силу яка не здається!
Піднімайся друже, бо час не спинити!
Бо тобі, козаче, є для кого жити!
Є для кого жити, є чому радіти
Бо тебе чекають дружина та діти!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (2 оцінок, середнє: 2,50 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Чоботарь – Піднімись козаче":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Чоботарь – Піднімись козаче: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.