В лісі нашому луна,
не стихаючи, луна.
— Ми з Іванком тут удвох!—
Звіддаля лиш чути:— Ох!
— Ох, де Дмитрик та Іванко?
Покажи їм шлях, полянко!
— Ви сюди біжіть мерщій!—
Звіддаля лиш чути:— їй!..
— Їй!— у листі вітер свище.
— Ох!— луна лунає ближче.
— Ох, нас водить в лісі Ох.
— Їй, летить за нами Змій,
ми ж удвох не боїмось —
ось вожата наша, ось!
