Мерхне світло ліхтарів, за подихом
вітру
осипається на сніг,
мов соломи січка…
Сиро. Холодно.
Тільки чути стогін вдалині…
Хтось там замерзає…
Горе сталося…
Мов струна обірвана – кона…
Звуки бойовища домішалися.
І хропіння дикого коня…
Розчесавши завірюхи бороду,
вітрюган знесилений вщуха…
В жовтім світлі місцями під холодом
на снігу сміється Чінгісхан…
