Володимир Підпалий – Цигарка: Вірш

Ох, як буває інколи!..
Вночі
прорветься небо, ллє безперестанку
холодний дощ…
На сході хтось ключі
украв од сонця – не діждатись ранку.

І сон не йде, оказію таку
щоб якось, приручивши, підкорити…
Тоді цигарка спалахне…
В кутку
тінь вигойда живі дереворити…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Підпалий – Цигарка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Підпалий – Цигарка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.