Десь тут ішли солдати
в літню пекучу днину…
Десь не діждала мати
з бою додому сина…
В’яне холодна рута,
паморозь вкрила скроні…
Горя повік не забути,
сльози навік солоні…
Ліки які шукати,
рану її зцілити…
Станьте поруч солдаток,
чесні солдатські діти!
- Наступний вірш → Володимир Підпалий – Воістину
- Попередній вірш → Володимир Підпалий – Зима ще тільки пред’явля права
(Оцінок ще немає)