Володимир Підпалий – Дума про українську пісню: Вірш

Вона бувала то сумною,
а то веселою була.
Вона вела всіх за собою,
супроти всіх сама ішла.

Вона таким ридала сміхом
в Царгороді за козаком!
Вона брела сибірським снігом
за кріпаком Кармалюком!

Вона з Чернечої могили летіла,
наче корогов!
Її в Сорочинцях убили,
в 17-ім співали знов!

Її в пломбованих вагонах
на чужину кати везли.
У Ковпакових у загонах її,
як зброю, зберегли!..

Де ясні зорі, тихі води
й неопалима купина,
щоб над колискою народу
в усі віки була вона!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Підпалий – Дума про українську пісню":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Підпалий – Дума про українську пісню: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.