У лісі мертвому ялинки
ростуть собі на чорнім тлі,
немов не треба їм ні сонця,
ні соків теплої землі…
І творять між снігів молитву:
хай вітер свище угорі,
хай вивірки стрибають вище,
на глині гнуться снігурі,
нехай шляхи позамітає,
щоб ні проїхать, ні пройти,
щоб їм до старості у лісі
на сизім холоді рости!..
