Володимир Підпалий – Монолог князя Ігоря: Вірш

В. Яриничу

Разом вперше чи востаннє ми,
що за шеломянем – невідомо:
Дон чи галич з чорними крильми,
що заждалися на мене довго?..

Змий вологим поглядом своїм
ти мене із пам’яті своєї…
Важко розумітися земним,
зрозумівши там себе – землею…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Підпалий – Монолог князя Ігоря":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Підпалий – Монолог князя Ігоря: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.