Із Івана Буніна
Герой – мов буря, що зірвав покрівлі,
як відсіч злому ворогу давав,
та згинув сам у боротьбі нерівній,
як метеор вогняний впав.
Живе – лякливий. Помсту він леліє,
на мить розплати з-за вугла чека…
О, він – мудрець. Та серцем ледве тліє,
як іскорка з-під кізяка…
