Як тут гарно: шелест і шерех,
синій іній, і синя вись,
і вогнями дніпровський берег
над кришталем льоду провис.
І нічого більше не видно.
Загубилися ціль і мета.
Лиш синичка хвостом, як віником,
сніг між лавками заміта…
- Наступний вірш → Володимир Підпалий – На Дніпрі
- Попередній вірш → Володимир Підпалий – Плач раба
(Оцінок ще немає)