Мене постійно серце зупиня:
– За вік устигнеш все переробити!
Мене нагальна праця підганя:
– Не смій, не смій мене переступити!
І я затих, бо їх не примирю,
не приведу у гавань рівноваги,
знов поспішаю, знов стою на прю,
забувши болі, сумніви і страхи…
