Усе – і небо, і трава
святі для нього, пілігрима,
а ще як в Спілці є права –
хоч в Рим рушай, хоч далі Рима!
Оте римуй,
те не римуй,
нехай саме римується,
оте друкуй
і те друкуй!
Друкуй, поки друкується!
Нехай ти будеш не Бажан,
середній будеш навіть,
як не Макаров, Зуб Іван
тебе колись прославить,
прославить
чи знеславить –
в літературу вставить!..
- Наступний вірш → Володимир Підпалий – Михайло Клименко (Епіграма)
- Попередній вірш → Андрій Малишко – Балада