Дощем зеленим пролилися
блакитні вечори степів –
і понад вишнями хрущі
на лад старий старе гудуть
і сяйвом місячного срібла
притрушують дороги пил –
“садок вишневий коло хати”
переплива садів моря…
А як свіне, за далиною
зо дна луною вирина,
аж закипає чорна хвиля
й на береги виносить квіт…
