Володимир Підпалий – Самота: Вірш

І зелені і сонця – прибуло
за день всього…
Зелене все доокруж
з відтінками блакиті…
Дивина,
немов журба поетова, та й годі!..

Зробилось зрозумілішим усе:
земля, дерева, і високі птахи,
і першй грім ламкий, і самота
не видається більше самотою…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Підпалий – Самота":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Підпалий – Самота: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.