Володимир Підпалий – Сонет замість епітафії: Вірш

…І прийде мить ота, що понесуть
холодний прах на холодний цвинтар.
…Чиясь промова буде сумовита.
Хтось перетворить похорон в ясу.

А в когось буде в серці справді сум
такий великий, наче плач трембіти…
Чиясь душа відкриється закрита,
бо лише цвинтар відкриває суть…

Проте мені однаково… Еж ні,
бо не байдужість ці рядки низала –
видать, могили після смерті мало:
в могилі – ніч, непотріб-прах – труні.

А в мене ж думи за життя були!
…Хіба і їх на цвинтар віднесли!?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Підпалий – Сонет замість епітафії":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Підпалий – Сонет замість епітафії: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.