Кажу: нагніться, трави!..
І слухняно
вони списи схиляють до землі…
І люди ходять легко, наче птахи,
щоб не топтати долі їх малі…
Кажу: братайтесь, люди!..
Зеленіють
оазами сухих пустель піски…
Ховаю швидше голову у плечі:
півнеба чорно вкрили літаки…
