Натомилася:
дні немічені
у роботі без відпочинку.
Прилягла і здрімнула, як дівчина,
крадькома,
на часинку…
І привиділося:
незлічені
копачі йдуть джерел шукати:
– Покажи нам криницю,
дівчино,
до тебе умивала мати…
- Наступний вірш → Володимир Підпалий – У клініці
- Попередній вірш → Володимир Підпалий – Цвіркун
(Оцінок ще немає)