Кожен пише себе, як уміє:
“Я – орган… Я – усесвіт… Я…”
Кожен тішить себе, як уміє,
Україно моя…
І мені б за столом письмовим
знаків оклику стрій вести,
так забаглось у ріднім слові
зрозуміть, яка справді ти…
- Наступний вірш → Володимир Підпалий – Сніг
- Попередній вірш → Володимир Підпалий – В небі сонце падає, згорає
(Оцінок ще немає)