Бреде зо мною рядом Осінь,
і в пальці зашпори зайшли,
а вітер огненне волосся
під ноги стеле, мов килим.
Взяла холодною рукою
і тисне серце раз у раз…
Чи довго йти мені з тобою,
моя заплакана мара?..
Міські огні, залізні крики,
і тоскне зойкання гудків…
Стучать закохано і дико
твої вишневі чобітки.
