Взяла Орися кошеня
Й воно подряпало їй руки
І сльози падали в онучі
Їх витирав з любов’ю я.
“Чи будеш гнать за ним усюди
І в руки брать це кошеня?”
І відповіло маленя
Одним коротким словом: “Буду”.
- Наступний вірш → Володимир Сосюра – Васильки
- Попередній вірш → Володимир Сосюра – Зима
(Оцінок ще немає)