Вірші класиків > Володимир Свідзінський: Вірші > Володимир Свідзінський – Ти велетнем по високості

Володимир Свідзінський – Ти велетнем по високості: Вірш

Ти велетнем по високості
Верстаєш бистрий хід,
Але на зоряній розтоці [1]
Твій заникає слід.

Я тут, на долі, одиноко
Іду кудись, як ти.
Мій мертвий прицвітень [2] — як око
На паволоках темноти.

І зглибока до мене голос:
«Невілен я:
Ти на горі — високий колос,
Я, долі, — тінь твоя».

___________________

[1] – Розтока — місце поділу дорога на дві дороги.
[2] – Прицвітень — околоцветник (сонце).

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Володимир Свідзінський
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Свідзінський – Ти велетнем по високості":

Читати схожі вірші:

  1. Володимир Свідзінський – І довго шукав я живущої води
  2. Володимир Свідзінський – Зав’язують, затягають
  3. Володимир Свідзінський – Каплиця
  4. Володимир Свідзінський – Вона прийшла
  5. Володимир Свідзінський – Зелені свята
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Свідзінський – Ти велетнем по високості: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.